1. Орфографічний словник української мови

хур-хур

хур-ху́р

іменник чоловічого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хур-хур — ХУР-ХУ́Р, виг., розм. Звуконаслідування, що означає шум пташиних крил. Летів горобець через хлівець та все вгору – хур-хур (дитяча лічилка). Словник української мови у 20 томах
  2. хур-хур — ХУР-ХУ́Р, виг., розм. Звуконаслідування, що означає шум пташиних крил. Летів горобець через хлівець та все вгору — хур-хур (Укр. дит. фольк., 1962, 182). Словник української мови в 11 томах
  3. хур-хур — Хур-хур меж., выражающее шумъ отъ крыльевъ. Летів горобець через хлівець, та все вгору хур-хур! Ном., стр. 299, № 303. Словник української мови Грінченка