хутрувати

ХУТРУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., перех. Підшивати що-небудь зісподу або обшивати краї чого-небудь хутром (у 3 знач.).

ХУТРУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., перех., діал. Обмазувати глиною.

Як же мені, сестро, такій бути, Чуже діло роблячи, чужі печі хутруючи (Чуб., V, 1874, 917).

Значення в інших словниках

1. хутрувати — хутрува́ти 1 дієслово недоконаного виду підшивати, обшивати хутром хутрува́ти 2 дієслово недоконаного виду обмазувати глиною діал.  Орфографічний словник української мови
2. хутрувати — ХУТРУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., що. Підшивати що-небудь зісподу або обшивати краї чого-небудь хутром (у 3 знач.). ХУТРУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., що, діал. Обмазувати глиною. Як же мені, сестро, такій бути, Чуже діло роблячи, чужі печі хутруючи (П. Чубинський).  Словник української мови у 20 томах
3. хутрувати — I -ую, -уєш, недок., перех. Підшивати що-небудь зісподу чи обшивати краї чого-небудь хутром (у 3 знач.). II -ую, -уєш, недок., перех., діал. Обмазувати глиною.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хутрувати — Хутрува́ти, -ру́ю, -ру́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. хутрувати — Хутрувати, -рую, -єш гл. 1) Подбивать мѣхомъ. 2) — піч. Обмазывать глиной печь. Рудч. Ск. ІІ. 57. Як же мені, сестро, такій бути, чуже діло роблячи, чужі печі хутруючи. Чуб. V. 917. 3) — двері. Вставлять косяки дверные. 4) — чоботи. Пришивать подкладку въ сапоги. см. футрувати.  Словник української мови Грінченка