цвигнути
ЦВИ́ГНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до цви́гати.
[Демко:] От штука, брат ти мій..! Як тільки одіткнеш затичку, а воно [шампанське] так і цвигне з пляшки!.. (Кроп., II, 1958, 218).
Словник української мови (СУМ-11)ЦВИ́ГНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до цви́гати.
[Демко:] От штука, брат ти мій..! Як тільки одіткнеш затичку, а воно [шампанське] так і цвигне з пляшки!.. (Кроп., II, 1958, 218).
Словник української мови (СУМ-11)