Словник української мови в 11 томах

цвяхований

ЦВЯХО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до цвяхува́ти.

2. у знач. прикм. Оббитий цвяшками.

— Так між тими двома домами двірок стоїть, перед вікнами городчик; нова брама в подвір’я, цвяхована (Свидн., Лю-борацькі, 1955, 54);

Із прийому постоли вернули — Для походів шкіра затонка. В чоботи цвяховані узули, Щоб відразу втямили гуцули, Де тепер втинать їм тропака (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 59);

// Прикрашений, оздоблений бляшками.

Мусив [вояка] На полицю класти і цвяхований жупан свій, Шаблю й спис товстючий (Щог., Поезії, 1958, 149);

— Пане мій Богдане, треба дати Братові твому коня та зброю І сідло цвяховане турецьке (Перв., З глибини, 1956, 123);

*Образно. Нове життя і силу ще таїть Оця гора, зелена і дрімлива, Ця золотом цвяхована блакить (Зеров, Вибр., 1966, 30).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. цвяхований — цвяхо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. цвяхований — Оббитий цвяшками, оздоблений бляшками; п! ЦЯЦЬКОВАНИЙ.  Словник синонімів Караванського
  3. цвяхований — ЦВЯХО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до цвяхува́ти. * Образно. Ніч. Небо, густо цвяховане зорями, спускалося над морем (із журн.). 2. у знач. прикм. Оббитий цвяшками.  Словник української мови у 20 томах
  4. цвяхований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до цвяхувати. 2》 у знач. прикм. Оббитий цвяхами. || Прикрашений, оздоблений бляшками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цвяхований — Цвяхо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. цвяхований — Цвяхо́ваний, -а, -е Обитый гвоздиками. Цвяховані були там стіни. Котл. Ен. ІІІ. 62. Ото цвяхована гиря. Ном. № 1549.  Словник української мови Грінченка