цвірінькотати
ЦВІРІНЬКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ЦВІРІНЬКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до цвірі́нькати.
Пташенята цвірінькочуть, що аж серце радуєся [радується], а ти собі спокійно люльку пак та пак, та й потягаєш пилою (Фр., І, 1955, 53).
Словник української мови (СУМ-11)