цвірінькотіння
ЦВІРІНЬКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. цвірінькоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
Крякання, кудкудакання, цвірінькотіння зливаються в один невгамовний хор, від якого голова тріщить… (Грим., Незакінч. роман, 1962, 299).
Словник української мови (СУМ-11)