цвітний
ЦВІТНИ́Й, а́, е́, розм. Який має яскраве (перев. різноколірне) забарвлення.
Давній пан польський носив цвітні чоботи-сап’янці (Номис, 1864, № 7334);
За луками, трохи нагору, картатими плахтами виставились лани, мов хто цвітні доріжки вислав по долині (Мирний, III, 1954, 305).
Цвітна́ неді́ля —те саме, що Ве́рбна неді́ля ( див. ве́рбний).
— По святах мали ми забиратися геть з Борислава. В цвітну неділю пішов Іван до Тустанович (Фр., V, 1951, 349).
▲ Цвітна́ капу́ста див. капу́ста.
Словник української мови (СУМ-11)