целофан

ЦЕЛОФА́Н, у, ч. Тонкий прозорий матеріал з целюлози, непроникний для води й повітря, який уживається для пакування, в поліграфії і т. ін.

Ольга Петрівна вийняла з альбома загорнуту в целофан записку, подала дітям (Кучер, Черв. вогонь, 1959, 12);

Хіміки роблять чудеса з деревини. Шовк і целофан, електроізолятори і навіть підшипники… (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 102).

Значення в інших словниках

1. целофан — целофа́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. целофан — ЦЕЛОФА́Н, у, ч. Тонкий прозорий матеріал з целюлози, непроникний для води й повітря, який уживається для пакування, в поліграфії і т. ін. Ольга Петрівна вийняла з альбома загорнуту в целофан записку, подала дітям (В.  Словник української мови у 20 томах
3. целофан — -у, ч. Тонкий прозорий матеріал із целюлози, непроникний для води й повітря, що уживається для пакування, в поліграфії тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. целофан — целофа́н [від целю (лоза) і грец. φανός – ясний, світлий] прозора гнучка плівка з віскози. Застосовують як пакувальний матеріал, у поліграфії тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука