целофан

целофа́н

[від целю (лоза) і грец. φανός – ясний, світлий]

прозора гнучка плівка з віскози. Застосовують як пакувальний матеріал, у поліграфії тощо.

Значення в інших словниках

1. целофан — целофа́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. целофан — ЦЕЛОФА́Н, у, ч. Тонкий прозорий матеріал з целюлози, непроникний для води й повітря, який уживається для пакування, в поліграфії і т. ін. Ольга Петрівна вийняла з альбома загорнуту в целофан записку, подала дітям (В.  Словник української мови у 20 томах
3. целофан — -у, ч. Тонкий прозорий матеріал із целюлози, непроникний для води й повітря, що уживається для пакування, в поліграфії тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. целофан — ЦЕЛОФА́Н, у, ч. Тонкий прозорий матеріал з целюлози, непроникний для води й повітря, який уживається для пакування, в поліграфії і т. ін. Ольга Петрівна вийняла з альбома загорнуту в целофан записку, подала дітям (Кучер, Черв.  Словник української мови в 11 томах