целофан

целофа́н

[від целю (лоза) і грец. φανός – ясний, світлий]

прозора гнучка плівка з віскози. Застосовують як пакувальний матеріал, у поліграфії тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. целофан — целофа́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. целофан — ЦЕЛОФА́Н, у, ч. Тонкий прозорий матеріал з целюлози, непроникний для води й повітря, який уживається для пакування, в поліграфії і т. ін. Ольга Петрівна вийняла з альбома загорнуту в целофан записку, подала дітям (В. Словник української мови у 20 томах
  3. целофан — -у, ч. Тонкий прозорий матеріал із целюлози, непроникний для води й повітря, що уживається для пакування, в поліграфії тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. целофан — ЦЕЛОФА́Н, у, ч. Тонкий прозорий матеріал з целюлози, непроникний для води й повітря, який уживається для пакування, в поліграфії і т. ін. Ольга Петрівна вийняла з альбома загорнуту в целофан записку, подала дітям (Кучер, Черв. Словник української мови в 11 томах