целофан
ЦЕЛОФА́Н, у, ч.
Тонкий прозорий матеріал з целюлози, непроникний для води й повітря, який уживається для пакування, в поліграфії і т. ін.
Ольга Петрівна вийняла з альбома загорнуту в целофан записку, подала дітям (В. Кучер);
Хіміки роблять чудеса з деревини. Шовк і целофан, електроізолятори і навіть вальниці (М. Чабанівський);
* Образно. Мовчить душа, Мовчить мій цілий світ, Загорнутий в міхі В словесні целофани (І. Драч).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- целофан — целофа́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- целофан — -у, ч. Тонкий прозорий матеріал із целюлози, непроникний для води й повітря, що уживається для пакування, в поліграфії тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- целофан — целофа́н [від целю (лоза) і грец. φανός – ясний, світлий] прозора гнучка плівка з віскози. Застосовують як пакувальний матеріал, у поліграфії тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- целофан — ЦЕЛОФА́Н, у, ч. Тонкий прозорий матеріал з целюлози, непроникний для води й повітря, який уживається для пакування, в поліграфії і т. ін. Ольга Петрівна вийняла з альбома загорнуту в целофан записку, подала дітям (Кучер, Черв. Словник української мови в 11 томах