цементуючий
ЦЕМЕНТУ́ЮЧИЙ, а, е, спец.
1. рідко. Дієпр. акт. теп. до цементува́ти.
2. у знач. прикм. Признач. для цементування.
Готові вироби для цементації завантажують у стальні або чавунні ящики, пересипають цементуючою речовиною (Практ. з машинозн., 1957, 115).
Словник української мови (СУМ-11)