цементуючий
ЦЕМЕНТУ́ЮЧИЙ, а, е, спец.
1. рідко. Дієпр. акт. теп. до цементува́ти.
2. у знач. прикм. Признач. для цементування.
Готові вироби для цементації завантажують у стальні або чавунні ящики, пересипають цементуючою речовиною (Практ. з машинозн., 1957, 115).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цементуючий — ЦЕМЕНТУ́ЮЧИЙ, а, е, спец. Який цементує. Готові вироби для цементації завантажують у стальні або чавунні ящики, пересипають цементуючою речовиною (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- цементуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до цементувати. Великий тлумачний словник сучасної мови