1. Великий тлумачний словник сучасної мови

цементуючий

цементу́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до цементувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цементуючий — ЦЕМЕНТУ́ЮЧИЙ, а, е, спец. Який цементує. Готові вироби для цементації завантажують у стальні або чавунні ящики, пересипають цементуючою речовиною (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. цементуючий — ЦЕМЕНТУ́ЮЧИЙ, а, е, спец. 1. рідко. Дієпр. акт. теп. до цементува́ти. 2. у знач. прикм. Признач. для цементування. Готові вироби для цементації завантажують у стальні або чавунні ящики, пересипають цементуючою речовиною (Практ. з машинозн., 1957, 115). Словник української мови в 11 томах