1. Словник української мови у 20 томах

цементуючий

ЦЕМЕНТУ́ЮЧИЙ, а, е, спец.

Який цементує.

Готові вироби для цементації завантажують у стальні або чавунні ящики, пересипають цементуючою речовиною (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цементуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до цементувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. цементуючий — ЦЕМЕНТУ́ЮЧИЙ, а, е, спец. 1. рідко. Дієпр. акт. теп. до цементува́ти. 2. у знач. прикм. Признач. для цементування. Готові вироби для цементації завантажують у стальні або чавунні ящики, пересипають цементуючою речовиною (Практ. з машинозн., 1957, 115). Словник української мови в 11 томах