1. Словник української мови в 11 томах

ценз

ЦЕНЗ, у, ч.

1. У Стародавньому Римі — періодичний перепис майна громадян для відповідного розподілу їх на податкові розряди.

2. Умови допущення особи до користування тими або іншими політичними правами.

[X р а п к о:] А там побачу, як [Печариця] з Галькою житимуть, землі можна купити… цензу того добути… То, може, і мировим оберуть… (Мирний, V, 1955, 173).

Осві́тній ценз див. осві́тній.

3. спец. Статистичний перепис.

Промислові цензи.

4. Умова, потрібна для внесення підприємства в певний список, реєстр.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ценз — ІСТ. перепис майна; (вимога до шукача посади) див. УМОВА; (освітній) потрібний рівень освіти; (майновий) потрібний майновий стан. Словник синонімів Караванського
  2. ценз — Стан суспільний Словник чужослів Павло Штепа
  3. ценз — рос. ценз 1-У Стародавньому Римі — періодичний перепис майна громадян для оподаткування. 2. У Західній Європі за середньовіччя — подать (чинш). Eкономічна енциклопедія
  4. ценз — ценз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. ценз — ЦЕНЗ, у, ч. 1. У Стародавньому Римі – періодичний перепис майна громадян для відповідного розподілу їх на податкові розряди. 2. Умови допущення особи до користування тими або іншими політичними правами. Словник української мови у 20 томах
  6. ценз — -у, ч. 1》 У Стародавньому Римі – періодичний перепис майна громадян для відповідного розподілу їх на податкові розряди. 2》 Умови допущення особи до користування тими або іншими політичними правами. Освітній ценз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. ценз — (лат. census, від censeo – роблю перепис, опис) 1. У Стародавньому Римі періодичний перепис майна громадян для оподаткування. 2. В Західній Європі за середньовіччя подать (чинш). Словник іншомовних слів Мельничука
  8. ценз — Ценз, -зу, -зові; це́нзи, -зів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)