ценз

-у, ч.

1》 У Стародавньому Римі – періодичний перепис майна громадян для відповідного розподілу їх на податкові розряди.

2》 Умови допущення особи до користування тими або іншими політичними правами. Освітній ценз.

Виборчий ценз — встановлені законом умови, необхідні для права брати участь у виборах представницьких органів державної влади; найпоширеніші з них: майновий, осілості, грамотності.

3》 спец. Статистичний перепис. Промислові цензи.

4》 Умова, потрібна для внесення підприємства в певний список, реєстр.

5》 У Середні віки в Зах. і Центр. Європі – селянський податок, оброк.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ценз — ІСТ. перепис майна; (вимога до шукача посади) див. УМОВА; (освітній) потрібний рівень освіти; (майновий) потрібний майновий стан. Словник синонімів Караванського
  2. ценз — Стан суспільний Словник чужослів Павло Штепа
  3. ценз — рос. ценз 1-У Стародавньому Римі — періодичний перепис майна громадян для оподаткування. 2. У Західній Європі за середньовіччя — подать (чинш). Eкономічна енциклопедія
  4. ценз — ценз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. ценз — ЦЕНЗ, у, ч. 1. У Стародавньому Римі – періодичний перепис майна громадян для відповідного розподілу їх на податкові розряди. 2. Умови допущення особи до користування тими або іншими політичними правами. Словник української мови у 20 томах
  6. ценз — (лат. census, від censeo – роблю перепис, опис) 1. У Стародавньому Римі періодичний перепис майна громадян для оподаткування. 2. В Західній Європі за середньовіччя подать (чинш). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. ценз — Ценз, -зу, -зові; це́нзи, -зів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ценз — ЦЕНЗ, у, ч. 1. У Стародавньому Римі — періодичний перепис майна громадян для відповідного розподілу їх на податкові розряди. 2. Умови допущення особи до користування тими або іншими політичними правами. Словник української мови в 11 томах