цензурований
ЦЕНЗУРО́ВАНИЙ, а, е, заст.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до цензурува́ти.
2. у знач. прикм. Перевірений цензурою (у 3 знач.).
Чи нема у вас [Б. Грінченка] цензурованих примірників Ваших драм? (Сам., II, 1958, 469);
Цензурований примірник «Лимерівни», який зберігається в Державній театральній бібліотеці ім. А. В. Луначарського в Ленінграді.., дозволяє встановити цензорські втручання в її текст (Рад літ-во, 6, 1957, 61).
Словник української мови (СУМ-11)