цензурований
ЦЕНЗУРО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до цензурува́ти.
Цензуровані книжки;
Цензурований текст;
// цензуро́вано, безос. пред.
Некролог про Драгоманова, написаний 1895 року для “Этнографического обозрения”, коментар про те, як його цензуровано, був потенційно небезпечним матеріалом, тому що Драгоманов уже наближався до статусу підцензурних і прискрібованих авторів (з наук. літ.).
2. у знач. прикм. Перевірений цензурою (у 3 знач.).
Чи нема у вас [Б. Грінченка] цензурованих примірників Ваших драм? (В. Самійленко);
Цензурований примірник “Лимерівни”, який зберігається в Державній театральній бібліотеці ім. А. В. Луначарського в Ленінграді.., дозволяє встановити цензорські втручання в її текст (із журн.);
У “твори” Олени Пчілки, виданих у Києві 1971 року, редактори включили скорочений і цензурований текст (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)