церковка
ЦЕ́РКОВКА, и, ж. Те саме, що це́рковця.
Між темною тінню голих верб біліла боками церковка (Мирний, І, 1949, 311);
За левадою голубіє дерев’яна церковка і золотиться хрест на її опуклій бані (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 54).
Словник української мови (СУМ-11)