церування

ЦЕРУВА́ННЯ, я, с., діал. Дія за знач. церува́ти.

Пані Заславська витерла очі від сліз і порадила мені перервати листа та взятись за церування панчіх (Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 48).

Значення в інших словниках

1. церування — церува́ння іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. церування — ЦЕРУВА́ННЯ, я, с., діал. Дія за знач. церува́ти. Пані Заславська витерла очі від сліз і порадила мені перервати листа та взятись за церування панчіх (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
3. церування — -я, с., діал. Дія за знач. церувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови