церківця
ЦЕ́РКІВЦЯ, і, ж., заст. Церковця.
На горбочку притулилась убогенька церківця (Барв., Опов.., 1902, 136).
Словник української мови (СУМ-11)ЦЕ́РКІВЦЯ, і, ж., заст. Церковця.
На горбочку притулилась убогенька церківця (Барв., Опов.., 1902, 136).
Словник української мови (СУМ-11)