ци

ЦИ¹, спол., діал.

Чи. І злинули [опришки] буйно, гучно, з криками.. Щоб одразу все село знало. Щоб збігалися дивуватися.. Та й щоб кожна Настунька ци там Парасочка знала, ..що пора вже Венері спішити назустріч Марсові (Хотк., II, 1966, 185);

— Не відаю, ци загримить мов ім’я, а коні гримітимуть (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 205).

ЦИ², част., діал. Чи.

— Ци тобі, Юрчикд, не сталось чого лихого? (Коцюб., II, 1955, 342).

Значення в інших словниках

1. ци — ЦИ¹, спол., діал. Чи. І злинули [опришки] буйно, гучно, з криками .. Щоб одразу все село знало. Щоб збігалися дивуватися .. Та й щоб кожна Настунька ци там Парасочка знала, .. що пора вже Венері спішити назустріч Марсові (Г.  Словник української мови у 20 томах
2. ци — Чи  Словник застарілих та маловживаних слів
3. ци — I спол., діал. Чи. II част., діал. Чи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ци — Ци! меж. 1) Крикъ на лошадей, когда пастухъ ихъ гонитъ. Шух. І. 211. 2) Призывъ для козъ. Маркев. 63. --------------- Ци сз. = чи. Ци опиханий, паноньку, ячмінь? Ном. № 13356.  Словник української мови Грінченка