ци

ЦИ¹, спол., діал.

Чи.

І злинули [опришки] буйно, гучно, з криками .. Щоб одразу все село знало. Щоб збігалися дивуватися .. Та й щоб кожна Настунька ци там Парасочка знала, .. що пора вже Венері спішити назустріч Марсові (Г. Хоткевич);

– Не відаю, ци загримить моє ім'я, а коні гримітимуть (М. Стельмах).

ЦИ², част. пит., діал.

Чи.

– Ци тобі, Юрчику, не сталось чого лихого? (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. ци — Чи  Словник застарілих та маловживаних слів
2. ци — I спол., діал. Чи. II част., діал. Чи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ци — ЦИ¹, спол., діал. Чи. І злинули [опришки] буйно, гучно, з криками.. Щоб одразу все село знало. Щоб збігалися дивуватися.. Та й щоб кожна Настунька ци там Парасочка знала, ..що пора вже Венері спішити назустріч Марсові (Хотк.  Словник української мови в 11 томах
4. ци — Ци! меж. 1) Крикъ на лошадей, когда пастухъ ихъ гонитъ. Шух. І. 211. 2) Призывъ для козъ. Маркев. 63. --------------- Ци сз. = чи. Ци опиханий, паноньку, ячмінь? Ном. № 13356.  Словник української мови Грінченка