цибулинний
ЦИБУЛИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до цибули́на.
В пониженнях Яйли, де поширені чорноземні грунти, часто зустрічаються злакові трави, цибулинні рослини (Геол. Укр., 1959, 583);
Для прикрашення столиці України вирощують десятки тисяч цибулинних квітів — нарцисів, гіацинтів, тюльпанів, тубероз (Веч. Київ, 21.VI 1957, 2);
З усіх видів цибулинних рослин часник за своїм значенням для людини посідає друге місце після ріпчастої цибулі (Наука.., 11, 1975, 52).
Словник української мови (СУМ-11)