Словник української мови в 11 томах

цибулиння

ЦИБУЛИ́ННЯ, я, с., збірн. Стебла цибулі (у 1 знач.).

Пили [дорослі] чай з ромом — він мав запах паленого цибулиння (Горький, Дитинство, 1947, 143);

*У порівн. Чорногуз бродить по траві, як землемір, ящірка перебігла обніжок — зелена, мов цибулиння, дикі бджоли гудуть за медом (Ю. Янов., II, 1958, 180).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. цибулиння — цибули́ння іменник середнього роду збірн.  Орфографічний словник української мови
  2. цибулиння — ЦИБУЛИ́ННЯ, я, с., збірн. Стебла цибулі (у 1 знач.). * У порівн. Чорногуз бродить по траві, як землемір, ящірка перебігла обніжок – зелена, мов цибулиння, дикі бджоли гудуть за медом (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
  3. цибулиння — -я, с., збірн. Стебла цибулі (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цибулиння — Цибули́ння, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. цибулиння — Цибулиння, -ня с. 1) Стебли лука. Херс. 2) раст. Sagittaria Sagittaefolia L. Вх. Пч. І. 12.  Словник української мови Грінченка