циганчук

ЦИГАНЧУ́К, а́, ч., розм. Циганський син; молодий циган.

В кузні, крім Романа і його молотобійця-циганчука, були ще й діти, цікаві до всього на світі хлопчаки (Ткач, Арена, 1960, 18);

// Хлопець, схожий на циганського сина.

— А правда, гарний Юрко?..— Та нічого собі циганчук: руки має, ноги теж і голова на в’язах стирчить. — Як же можна таке про Юрка говорити?— ображається Христина (Стельмах, І, 1962, 551).

Значення в інших словниках

1. Циганчук — Циганчу́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. циганчук — ЦИГАНЧУ́К, а́, ч., розм. Циганський син; молодий циган. В кузні, крім Романа і його молотобійця-циганчука, були ще й діти, цікаві до всього на світі хлопчаки (Д. Ткач); // Хлопець, схожий на циганського сина. – А правда, гарний Юрко?..  Словник української мови у 20 томах
3. циганчук — -а, ч., розм. Циганський син; молодий циган. || Хлопець, схожий на циганського сина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. циганчук — Циганчук, -ка м. Сынъ цыгана, молодой цыганъ. Рудан. III. 28. На ярмарку циганчук конем виграває. Рудан. III. 100.  Словник української мови Грінченка