цигарниця
ЦИГА́РНИЦЯ, і, ж.
1. Жін. до цига́рник.
2. Коробка або ящичок для зберігання цигарок (сигар); портсигар.
Аж у малій кишені, разом з олівцем та цигарницею, знаходить Ілько бажане (Козл., Ю. Крук, 1950, 61);
Сахно мовчала. Гальванеску теж замовк і забігав по кімнаті. Він шукав сигари. Але цигарниця була порожня (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 100).
Словник української мови (СУМ-11)