цигарниця
ЦИГА́РНИЦЯ, і, ж.
1. Жін. до цига́рник.
2. Коробка або скринька для зберігання цигарок (сигар); портсигар.
Аж у малій кишені, разом з олівцем та цигарницею, знаходить Ілько бажане (П. Козланюк);
Сахно мовчала. Гальванеску теж замовк і забігав по кімнаті. Він шукав сигари. Але цигарниця була порожня (Ю. Смолич);
Начальник поклав газету на стіл, позіхнув і витягши з кишені цигарницю та відкривши, простяг її Андрієві (І. Багряний);
Лікар сів, витяг з кишені золоту цигарницю і запалив цигарку сірником, що запобігливо витер йому Смалець (С. Черкасенко).
Словник української мови (СУМ-20)