цикати
ЦИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. Видавати характерні свистячі звуки, що нагадують звук «ц».
♦ Ци́кати крізь (че́рез) зу́би — плювати крізь зуби з характерним свистячим звуком.
Вогнища потухли за стіною, лише вартові голосно позіхали та курили городняк, цикаючи через зуби (Ю. Янов., І, 1958, 128).
2. на кого. Зупиняти кого-небудь або забороняти що-небудь окриком «цить», «цс»; погрозливо гримати.
Словник української мови (СУМ-11)