цикл
ЦИКЛ, у, ч.
1. Сукупність взаємозв’язаних явищ, процесів, робіт, яка створює закінчене коло дій протягом певного проміжку часу.
— Виробна можливість крана вимагає не більше п’яти хвилин на цикл на таких роботах, як бетонування,— сказав Чемериця (Коцюба, Нові береги, 1959, 202);
Складовою частиною металургійного циклу є виробництво прокату (Наука.., 5, 1956, 6);
Цибулю розмножують вегетативно — дво— і трирічним циклом (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 213);
Тактом зветься хід поршня від однієї мертвої точки до другої, протягом якого відбувається частина робочого процесу (циклу) двигуна (Зерн. комбайни, 1957, 150).
▲ Нульови́й цикл див. нульови́й.
2. Послідовний ряд чого-небудь.
Акуратно ходила [Люба] до гімназії, бо так робили її подруги, так воліли батьки, і це становило якийсь невід’ємний від її віку цикл обов’язків (Ле, Міжгір’я, 1953, 23);
Співробітники Інституту мовознавства АН УРСР беруть активну участь в організованому в 1956 р. Республіканським радіокомітетом циклі передач на мовознавчі теми (Мовозн., XIV, 1957, 141).
3. Певна група наук, дисциплін, об’єднаних за яким-небудь загальним принципом.
З великою увагою слухали курсанти лекції природничо-наукового циклу (Наука.., 6, 1959, 46);
// Ряд художніх творів одного жанру, об’єднаних спільністю тематики, персонажів і т. ін.
Малюючи в цілому циклі «Бориславських оповідань» війну поміж капіталом і працею, Франко не може залишитись тільки холодним, об’єктивним обсерватором (Коцюб., III, 1956, 38);
Збираючись малювати сатиричний цикл «Блудный син», Шевченко.. турбується про те, щоб усе в тому циклі було природним, правдивим (Укр. літ. критика.., 1959, 43);
У післявоєнні роки Ревуцький створює цикл пісень і хорів, присвячених Комуністичній партії (Мист., 1, 1959, 33).
Словник української мови (СУМ-11)