цикл —
цикл іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
цикл —
ЦИКЛ, у, ч. 1. Сукупність взаємозв'язаних явищ, процесів, робіт, яка створює закінчене коло дій протягом певного проміжку часу. – Виробна можливість крана вимагає не більше п'яти хвилин на цикл на таких роботах, як бетонування, – сказав Чемериця (Г.
Словник української мови у 20 томах
цикл —
(-у) ч.; нарк. Циклодон. ПСУМС, 77.
Словник жарґонної лексики української мови
цикл —
(англ. сусle) сукупність процесів, робіт, операцій, що утворюють завершену послідовність. Наприклад, життєвий цикл, виробничий цикл, відтворювальний цикл.
Економічний словник
цикл —
-у, ч. 1》 Сукупність взаємозв'язаних явищ, процесів, робіт, яка створює закінчене коло дій протягом певного проміжку часу. 2》 Послідовний ряд чого-небудь. 3》 Певна група наук, дисциплін, об'єднаних за яким-небудь загальним принципом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цикл —
(від грец. κύκλος – круг, коло, круговерть) 1. Сукупність взаємозв’язаних явищ, процесів, що створюють закінчене коло розвитку протягом якогось проміжку часу (напр., Ц. виробничий, Ц. парової машини, двигуна внутрішнього згоряння).
Словник іншомовних слів Мельничука
цикл —
нульови́й цикл. Початок, початковий етап чого-небудь. — Снідаючи, він мимоволі подумав, що його життя за останній час спинилося, застигло на нульовому циклі (М. Колесников).
Фразеологічний словник української мови
цикл —
РЯД (сукупність подій, явищ і т. ін., послідовних у часі), НИ́ЗКА, ЛАНЦЮ́Г, ЦИКЛ, ПЛЕТЕНИ́ЦЯ. Ще.. прокотиться друга (тисяча років) І безмірний їх ряд промине (І. Франко); Життя — це і є низка перемін (Є.
Словник синонімів української мови
цикл —
Цикл, -лу, в -клі; ци́кли, -лів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
цикл —
ЦИКЛ, у, ч. 1. Сукупність взаємозв’язаних явищ, процесів, робіт, яка створює закінчене коло дій протягом певного проміжку часу. — Виробна можливість крана вимагає не більше п’яти хвилин на цикл на таких роботах, як бетонування...
Словник української мови в 11 томах