Орфоепічний словник української мови

цикада

цика́да

[циекада]

-дие, д. і м. -д'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. цикада — цика́да іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. цикада — ЦИКА́ДА, и, ж. 1. Те саме, що цика́дка. Ще не вдарив мороз, а вже втомлений лист в'яне, жовкне... Спів цикади дзвінкий перейшов в тихий свист – хутко вмовкне... (Леся Українка); Несамовито цокотіли цикади (О. Донченко); * У порівн. – Іду на аеродром...  Словник української мови у 20 томах
  3. цикада — -и, ж. 1》 Те саме, що цикадка. 2》 мн. цикади, -ад. Те саме, що цикадкові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цикада — Цика́да, -ди; -ка́ди, -ка́д  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. цикада — ЦИКА́ДА, и, ж. 1. Те саме, що цика́дка. Ще не вдарив мороз, а вже втомлений лист в’яне, жовкне… Спів цикади дзвінкий перейшов в тихий свист — хутко вмовкне… (Л. Укр., І, 1951, 229); Несамовито цокотіли цикади (Донч., II, 1956, 127); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах