циркул

ЦИ́РКУЛ, у, ч., діал. Округ; волость.

А був він [комісар] у цирку́лі сила, Трохи не старості рівня (Фр., X, 1954, 286).

Значення в інших словниках

1. циркул — Цирку́л: Ци́ркул: — адміністративна округа [22] — адміністративна округа в кол. Галичині [VIII] — див. окіл [IV] — округ, повіт [46-1] — округа [15;46-2;I] — округа, колишня адміністративна одиниця в Австрії і Східній Галичині...  Словник з творів Івана Франка
2. циркул — ци́ркул іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
3. циркул — ЦИ́РКУЛ, у, ч., діал. Округ; волость. А був він [комісар] у цирку́лі сила, Трохи не старості рівня (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
4. циркул — -у, ч., зах. Округ; волость.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. циркул — О́КРУГ (частина держави, що виділяється в окрему територіальну одиницю з адміністративно-політичною, господарською та ін. метою), ОКРУ́ГА рідше, ОКІ́Л заст., ЦИ́РКУЛ діал.  Словник синонімів української мови
6. циркул — Циркул, -ла м. Округъ, волость. Галиц.  Словник української мови Грінченка