циркул

О́КРУГ (частина держави, що виділяється в окрему територіальну одиницю з адміністративно-політичною, господарською та ін. метою), ОКРУ́ГА рідше, ОКІ́Л заст., ЦИ́РКУЛ діал. Визначено межі округів і менших районів, які мають свої характерні особливості (з газети); В нашій окрузі відбудуться вибори від земельних власників (Панас Мирний); Були то селяни в строю, який носять бойки стрийського і станіславського околу (І. Франко); А був він (комісар) у циркулі сила (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. циркул — Цирку́л: Ци́ркул: — адміністративна округа [22] — адміністративна округа в кол. Галичині [VIII] — див. окіл [IV] — округ, повіт [46-1] — округа [15;46-2;I] — округа, колишня адміністративна одиниця в Австрії і Східній Галичині...  Словник з творів Івана Франка
2. циркул — ци́ркул іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
3. циркул — ЦИ́РКУЛ, у, ч., діал. Округ; волость. А був він [комісар] у цирку́лі сила, Трохи не старості рівня (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
4. циркул — -у, ч., зах. Округ; волость.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. циркул — ЦИ́РКУЛ, у, ч., діал. Округ; волость. А був він [комісар] у цирку́лі сила, Трохи не старості рівня (Фр., X, 1954, 286).  Словник української мови в 11 томах
6. циркул — Циркул, -ла м. Округъ, волость. Галиц.  Словник української мови Грінченка