цитькати

ЦИ́ТЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Закликати до мовчання, тиші, забороняти галасувати, кричати і т. ін., вимовляючи слово «цить».

Іноді пробігали пустотливі діти, тоді хтось суворо цитькав на них і вони перелякано замовкали (Тулуб, Людолови, І, 1957, 38);

Всі слухали дуже уважно і цитькали на інших, коли ті пробували щось промовити абощо (Сміл., Сашко, 1957, 231).

Значення в інших словниках

1. цитькати — ци́тькати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. цитькати — ЦИ́ТЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Закликати до мовчання, тиші, забороняти галасувати, кричати і т. ін., вимовляючи слово “цить”. Іноді пробігали пустотливі діти, тоді хтось суворо цитькав на них і вони перелякано замовкали (З.  Словник української мови у 20 томах
3. цитькати — -аю, -аєш, недок., розм. Закликати до мовчання, тиші, забороняти галасувати, кричати і т. ін., вимовляючи слово "цить".  Великий тлумачний словник сучасної мови