1. Словник української мови в 11 томах

цитькати

ЦИ́ТЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Закликати до мовчання, тиші, забороняти галасувати, кричати і т. ін., вимовляючи слово «цить».

Іноді пробігали пустотливі діти, тоді хтось суворо цитькав на них і вони перелякано замовкали (Тулуб, Людолови, І, 1957, 38);

Всі слухали дуже уважно і цитькали на інших, коли ті пробували щось промовити абощо (Сміл., Сашко, 1957, 231).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цитькати — ци́тькати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. цитькати — ЦИ́ТЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Закликати до мовчання, тиші, забороняти галасувати, кричати і т. ін., вимовляючи слово “цить”. Іноді пробігали пустотливі діти, тоді хтось суворо цитькав на них і вони перелякано замовкали (З. Словник української мови у 20 томах
  3. цитькати — -аю, -аєш, недок., розм. Закликати до мовчання, тиші, забороняти галасувати, кричати і т. ін., вимовляючи слово "цить". Великий тлумачний словник сучасної мови