цитькати
ЦИ́ТЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм.
Закликати до мовчання, тиші, забороняти галасувати, кричати і т. ін., вимовляючи слово “цить”.
Іноді пробігали пустотливі діти, тоді хтось суворо цитькав на них і вони перелякано замовкали (З. Тулуб);
Всі слухали дуже уважно і цитькали на інших, коли ті пробували щось промовити абощо (Л. Смілянський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цитькати — ци́тькати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- цитькати — -аю, -аєш, недок., розм. Закликати до мовчання, тиші, забороняти галасувати, кричати і т. ін., вимовляючи слово "цить". Великий тлумачний словник сучасної мови
- цитькати — ЦИ́ТЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Закликати до мовчання, тиші, забороняти галасувати, кричати і т. ін., вимовляючи слово «цить». Іноді пробігали пустотливі діти, тоді хтось суворо цитькав на них і вони перелякано замовкали (Тулуб, Людолови, І, 1957... Словник української мови в 11 томах