цитькання
ЦИ́ТЬКАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. ци́тькати.
В хаті і сінях настала тиша, тільки надворі чулось цитькання і тупіт чобіт. Пан Тугаєвич почав говорити так учено і гарно, що всі спочатку дослухалися тільки до його дзвіночка-голосу (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цитькання — ци́тькання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- цитькання — -я, с., розм. Дія за знач. цитькати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цитькання — ЦИ́ТЬКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ци́тькати. В хаті і сінях настала тиша, тільки надворі чулось цитькання і тупіт чобіт. Пан Тугаєвич почав говорити так учено і гарно, що всі спочатку дослухалися тільки до його дзвіночка-голосу (Стельмах, І, 1962, 368). Словник української мови в 11 томах