1. Словник української мови в 11 томах

цитькання

ЦИ́ТЬКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ци́тькати.

В хаті і сінях настала тиша, тільки надворі чулось цитькання і тупіт чобіт. Пан Тугаєвич почав говорити так учено і гарно, що всі спочатку дослухалися тільки до його дзвіночка-голосу (Стельмах, І, 1962, 368).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цитькання — ци́тькання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. цитькання — ЦИ́ТЬКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ци́тькати. В хаті і сінях настала тиша, тільки надворі чулось цитькання і тупіт чобіт. Пан Тугаєвич почав говорити так учено і гарно, що всі спочатку дослухалися тільки до його дзвіночка-голосу (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. цитькання — -я, с., розм. Дія за знач. цитькати. Великий тлумачний словник сучасної мови