цицька
ЦИ́ЦЬКА, и, ж., розм. Сосок людини або самки тварини; жіночі груди.
— А яке ж, скажу вам, дівоньки, те хлопчатко було мудре: ні в середу, ні в п’ятінку святу у матері цицьки не брало,— постило, значить (Морд., I, 1958, 95);
Гапочка — помолоділа, гаряча, рум’янощока — примостилася скраєчку на скрині й дає дитині цицьку (Гуц., З горіха.., 1967, 84).
♦ Жа́ба ци́цьки дасть див. жа́ба¹.
Словник української мови (СУМ-11)