циця
ЦИ́ЦЯ, і, ж., розм. Те саме, що ци́цька.
— Ти мене не вчи! —раптом скипів Оксен.— Ти ще мамину цицю смоктав, коли я ферму організовував (Тют., Вир, 1964, 121).
♦ Жа́ба ци́ці дасть див. жа́ба¹.
Словник української мови (СУМ-11)ЦИ́ЦЯ, і, ж., розм. Те саме, що ци́цька.
— Ти мене не вчи! —раптом скипів Оксен.— Ти ще мамину цицю смоктав, коли я ферму організовував (Тют., Вир, 1964, 121).
♦ Жа́ба ци́ці дасть див. жа́ба¹.
Словник української мови (СУМ-11)