1. Словник української мови в 11 томах

циця

ЦИ́ЦЯ, і, ж., розм. Те саме, що ци́цька.

— Ти мене не вчи! —раптом скипів Оксен.— Ти ще мамину цицю смоктав, коли я ферму організовував (Тют., Вир, 1964, 121).

♦ Жа́ба ци́ці дасть див. жа́ба¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. циця — ци́ця іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. циця — ЦИ́ЦЯ, і, ж., розм. Те саме, що ци́цька. – Ти мене не вчи! – раптом скипів Оксен. – Ти ще мамину цицю смоктав, коли я ферму організовував (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  3. циця — -і, ж., розм. Те саме, що цицька. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. циця — (і) жа́ба ци́цьки (ци́ці, пи́ти) дасть кому і без додатка. 1. Хто-небудь загине, потрапивши в складні, незвичайні умови. — Ну й дорога! Думав, що жаба цицьки дасть у клятих яругах (В. Фразеологічний словник української мови