циця

(і) жа́ба ци́цьки (ци́ці, пи́ти) дасть кому і без додатка. 1. Хто-небудь загине, потрапивши в складні, незвичайні умови. — Ну й дорога! Думав, що жаба цицьки дасть у клятих яругах (В. Речмедін); Напирають козаки на село, але гребля вся встелена боронами, зуб’ями догори, й по вулицях навалено гіллястих дерев,— доберись! — Отут їм, харцизякам, браття, й жаба циці дасть! — скінчив піщанський чоловік (А. Головко); (Семен:) На середині (річки) як підхопило мене бистрею (бистриною),— я аж злякався .. Думаю: закрутить, потягне на дно, тут мені жаба і пить дасть... (М. Кропивницький). 2. Кому-небудь буде дуже важко, хто-небудь не зможе домогтися чогось. — Німці все тут спалили дощенту. Якби держава не допомогла, жаба цицьки дала б людям (В. Москалець); — Одружимося, бо так у бурлаках нам і жаба цицьки дасть (П. Страшнова).

смокта́ти ма́мину ци́цю, ірон. Бути дуже малим. — А ти мене не вчи! — раптом скипів Оксен.— Ти ще мамину цицю смоктав, коли я ферму організовував (Григорій Тютюнник).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. циця — ци́ця іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. циця — ЦИ́ЦЯ, і, ж., розм. Те саме, що ци́цька. – Ти мене не вчи! – раптом скипів Оксен. – Ти ще мамину цицю смоктав, коли я ферму організовував (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  3. циця — -і, ж., розм. Те саме, що цицька. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. циця — ЦИ́ЦЯ, і, ж., розм. Те саме, що ци́цька. — Ти мене не вчи! —раптом скипів Оксен.— Ти ще мамину цицю смоктав, коли я ферму організовував (Тют., Вир, 1964, 121). ♦ Жа́ба ци́ці дасть див. жа́ба¹. Словник української мови в 11 томах