цицька

(і) жа́ба ци́цьки (ци́ці, пи́ти) дасть кому і без додатка. 1. Хто-небудь загине, потрапивши в складні, незвичайні умови. — Ну й дорога! Думав, що жаба цицьки дасть у клятих яругах (В. Речмедін); Напирають козаки на село, але гребля вся встелена боронами, зуб’ями догори, й по вулицях навалено гіллястих дерев,— доберись! — Отут їм, харцизякам, браття, й жаба циці дасть! — скінчив піщанський чоловік (А. Головко); (Семен:) На середині (річки) як підхопило мене бистрею (бистриною),— я аж злякався .. Думаю: закрутить, потягне на дно, тут мені жаба і пить дасть... (М. Кропивницький). 2. Кому-небудь буде дуже важко, хто-небудь не зможе домогтися чогось. — Німці все тут спалили дощенту. Якби держава не допомогла, жаба цицьки дала б людям (В. Москалець); — Одружимося, бо так у бурлаках нам і жаба цицьки дасть (П. Страшнова).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цицька — ци́цька іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ци́цьки розм. Орфографічний словник української мови
  2. цицька — ЦИ́ЦЬКА, и, ж., розм. Сосок людини або самки тварини; жіночі груди. – А яке ж, скажу вам, дівоньки, те хлопчатко було мудре: ні в середу, ні в п'ятінку святу у матері цицьки не брало, – постило, значить (Д. Словник української мови у 20 томах
  3. цицька — -и, ж., розм. Молочка залоза жінки або самки тварини; жіночі груди. Там йому (їй, тобі і т. д.) жаба й цицьки дасть — там йому (їй, тобі і т. д.) й смерть. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цицька — Ци́цька, -ки, -цьці; -цьки́, -цьо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. цицька — ЦИ́ЦЬКА, и, ж., розм. Сосок людини або самки тварини; жіночі груди. — А яке ж, скажу вам, дівоньки, те хлопчатко було мудре: ні в середу, ні в п’ятінку святу у матері цицьки не брало,— постило, значить (Морд. Словник української мови в 11 томах
  6. цицька — Ци́цька, -ки ж. Женская грудь. Відпала му від рота цицька. Там йому жаба й цицьки дасть. Тамъ ему и смерть. Ном. № 4322. Злякався.... що вже йому довго на світі не жить, що тут йому жаба й цицьки дасть. Рудч. Ск. II. 19. ум. цицечка. АД. І. 149. Словник української мови Грінченка