цобкати

ЦО́БКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Вигукувати «цоб», повертаючи волів ліворуч.

Десь грюкали двері, хтось когось кликав, хтось цобкав на воли, десь гелготіли гуси (Юхвід, Оля, 1959, 133);

— І знову їдуть і нокають, і гекають, і цобкають, ..і тпрукають, і божаться, і хрестяться… (Вишня, І, 1956, 60).

Значення в інших словниках

1. цобкати — див. веліти  Словник синонімів Вусика
2. цобкати — цо́бкати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
3. цобкати — ЦО́БКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Вигукувати “цоб”, повертаючи волів ліворуч. Десь грюкали двері, хтось когось кликав, хтось цобкав на воли, десь гелготіли гуси (Л. Юхвід); – І знову їдуть і нокають, і гекають, і цобкають, .. і тпрукають, і божаться, і хрестяться... (Остап Вишня).  Словник української мови у 20 томах
4. цобкати — -аю, -аєш, недок., розм. Вигукувати "цоб", повертаючи волів ліворуч.  Великий тлумачний словник сучасної мови