1. Словник української мови в 11 томах

цобкати

ЦО́БКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Вигукувати «цоб», повертаючи волів ліворуч.

Десь грюкали двері, хтось когось кликав, хтось цобкав на воли, десь гелготіли гуси (Юхвід, Оля, 1959, 133);

— І знову їдуть і нокають, і гекають, і цобкають, ..і тпрукають, і божаться, і хрестяться… (Вишня, І, 1956, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цобкати — див. веліти Словник синонімів Вусика
  2. цобкати — цо́бкати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. цобкати — ЦО́БКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Вигукувати “цоб”, повертаючи волів ліворуч. Десь грюкали двері, хтось когось кликав, хтось цобкав на воли, десь гелготіли гуси (Л. Юхвід); – І знову їдуть і нокають, і гекають, і цобкають, .. і тпрукають, і божаться, і хрестяться... (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах
  4. цобкати — -аю, -аєш, недок., розм. Вигукувати "цоб", повертаючи волів ліворуч. Великий тлумачний словник сучасної мови