цур-цура

ЦУР-ЦУРА́, виг.. розм. Уживається для заборони торкатися чого-небудь, брати, привласнювати що-небудь, робити щось (перев. в іграх).

Одного разу (цур-цура, щоб ніхто не знав!) Улас дав їй почепити ненадовго одну медальку. Яке це було хвилювання..! (Ю. Янов., Мир, 1956, 154).

Значення в інших словниках

1. цур-цура — ЦУР-ЦУРА́, виг. Уживається для заборони торкатися чого-небудь, брати, привласнювати що-небудь, робити щось (перев. в іграх). Одного разу (цур-цура, щоб ніхто не знав!) Улас дав їй почепити ненадовго одну медальку. Яке це було хвилювання..! (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
2. цур-цура — виг., розм. Уживається для заборони торкатися чого-небудь, брати, привласнювати що-небудь, робити щось (перев. в іграх).  Великий тлумачний словник сучасної мови