цура
ЦУРА́, и́, ж., діал. Паличка, тріска.
♦ В цури́ — те саме, що На цурки́ ( див. цу́рка).
[Конон:] А я свою гармонію чисто рішив, як брязнув нею об землю, так в цури й розлетілась (Кроп., II, 1958, 449);
До цури́ — те саме, що До цу́рки ( див. цу́рка);
Ні цури́, ні пили́нки — те саме, що Ні пили́нки ( див. пили́нка).
Словник української мови (СУМ-11)