цуравий

ЦУ́РАВИЙ, а, е, діал. Драний.

Там коня пустив [Іван], вуздечку поклав у вербу, а сам пішов додому у своїй цуравій одежі (Калин, Закарп. казки, 1955, 106);

// У лахмітті, обідраний (про людину).

За два роки вернувся Мишко, бідний, голодний, цуравий (Казки Буковини.., 1968, 205);

Хлопець три роки жиє у нечистоті. Зробився з нього здоровий хлопчище, тільки страшно цуравий і такий нечистий, що аж почорнів (Три золоті сл., 1968, 103).

Значення в інших словниках

1. цуравий — ЦУ́РАВИЙ, а, е, діал. Драний. Там коня пустив [Іван], вуздечку поклав у вербу, а сам пішов додому у своїй цуравій одежі (А. Калин); // У лахмітті, обідраний (про людину).  Словник української мови у 20 томах
2. цуравий — -а, -е, зах. Драний. || У лахмітті, обідраний (про людину).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. цуравий — Цуравий, -а, -е Въ лохмотьяхъ. Угор.  Словник української мови Грінченка